Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства
Державне підприємство
«Вигодське лісове господарство»
 


КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ




СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ
НОВИНИ ГАЛУЗІ

Лісова галузь потребує капіталовкладень і змін у нормативних документах


Назад Назад

Землі лісового фонду Прикарпаття становлять 626 тис. га. Значна частина регіону вкрита лісом, а це 41 відсоток території області. Розташовані нерівномірно, найбільше їх у Долинському районі — 73% площ, у Снятинському лише 5%. Галузь забезпечує потреби місцевого населення і промисловості в деревині та продукції побічного користування, виконує природоохоронні та рекреаційні функції.

«Лісове господарство області ефективно функціонує і розвивається з позитивною динамікою. Триває реформування галузі, основне завдання — ефективне ведення господарства з максимальним дотриманням лісівничих, економічних та соціальних принципів. Попри те, що лісгоспи не змогли забезпечити себе відповідною технікою, а звідси — максимально застосовувати природозахисні технології, ми добились підвищення заробітної плати, щоб утримати працівників. Але й оголились болючі проблеми», — розповідає начальник Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ) Руслан Осташук.

Лісова галузь не має системного законодавчого документа — програми розвитку, вектора руху. Лісгоспи позбавлені державного фінансування. Останнє завдає втрат і ОУЛМГ, бо частину ресурсу спрямовують до підприємств півдня і сходу.

Прийнято низку законів, які, на думку Р. Осташука, не зовсім коректні до лісового господарства. Насамперед це стосується мораторію на експорт дров. Принцип заборони — не найкращий для економіки держави. Починати треба зі створення умов для того, щоб сировину переробляти та продавати на місцях, а відтак — отримувати більші прибутки.

Підписаний закон про запровадження другого земельного податку на лісові площі. Держлісгоспи щороку додатково сплачуватимуть до місцевих бюджетів 600 млн грн. Така ситуація позбавить можливості розвиватися, придбати нову техніку, збільшити заробітну плату. А найгірше — призведе до банкрутства підприємств і знищення галузі як такої.

Попри те, тенденції розвитку галузі на Прикарпатті — комплексне лісокористування, яке не виснажує ліси, а сприяє їх збереженню, відновленню і водночас дає прибуток державі та місцевим громадам. Це перехід на інтенсивні сучасні технології, зокрема вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою, створення розсадників, розв’язання в такий спосіб проблеми всихання похідних смеречників, лісозаготівлі з акцентом на поступові та вибіркові рубки, удосконалення електронного обліку деревини і процедури електронних торгів нею, розвиток побічного користування і рекреації. Підтвердження цього — 10 держлісгоспів області сертифіковано за міжнародною системою FSC (Лісової опікунської ради).

«Кадри галузі — наша особлива гордість, — веде далі Руслан Осташук. — У держлісгоспах працює 2 981 професіонал своєї справи. Середня зарплата майже 9 тис. грн. Була б і вищою, якби кошти від підприємств до бюджетів різних рівнів (75% прибуткового податку) використовували винятково на розвиток лісового господарства та переоснащення виробництва. Попри те, ми згуртовані і з високо піднятою головою доносимо суспільству вагомість нашої роботи».

Важлива ланка кадрового забезпечення — 25 шкільних лісництв. Учні саджають дерева, доглядають за ними, збирають насіння деревних і чагарникових порід та висівають його в розсадниках, виготовляють та встановлюють годівниці тощо. А також беруть участь в акціях «За чисте довкілля», «Майбутнє лісу в твоїх руках», «Ліси для нащадків», «Збережи первоцвіт», активно долучаються до проведення заходів з нагоди Дня екологічних знань, Всесвітнього дня мігруючих птахів, Міжнародного дня біорізноманіття та інших профільних дат.

— Які планові роботи зі збереження та відновлення лісового фонду проводите? Чи є на це ресурси? — цікавлюся в Руслана Осташука.

— За останні десять років підприємства нашого управління провели лісовідновлення на 28,2 тисячі гектарів. Для охорони та відтворення генетичних ресурсів створено лісонасіннєві ділянки і плантації, деревостани. Ефективно працюють шишкосушарки та сховища насіння, насамперед — в унікальному селекційному центрі в селі Клубівці, — каже Руслан Осташук.

— Наскільки проблемна для області контрабанда лісу?

— Усі ми є свідками, як галузь дискредитують різними нападками. Наголошую — в державних лісгоспах області працюють максимально чесно і сумлінно. Системних порушень нема. Бо кожен на своєму місці захищає інтереси і честь лісового господарства — від простого працівника до керівника.

— Помітні тенденції до передання лісового господарства в концесію або навіть його приватизації. Чи відбуваються такі процеси на Прикарпатті?

— Запущено механізм, який повинен показати неефективність державного управління, і тільки приватна форма власності на ліси чи концесія стануть панацеєю. До цього готують громадську думку, зомбують пересічних громадян. Натомість чіткою і повсякденною роботою показуємо ефективність саме державного управління.

— Питання незаконних вирубок — притча во язиціх. Який характер та масштаби має ця проблема в області? Як боретеся з браконьєрами?

— Соціальний рівень мешканців краю, особливо гірських районів, залишається низьким. Фіксуємо порушення, боремося. Якщо в 2016-му незаконними рубками лісу завдано шкоди на 11,4 мільйона гривень, торік ця цифра зменшилася наполовину. То результат спільної роботи нашого управління та правоохоронних органів. Із зафіксованих державною лісовою охороною 540 випадків збитки відшкодовано на півмільйона гривень. Щодо решти триває розслідування.

У лісгоспах діють рейдові бригади, перекриваємо в’їзди шлагбаумами, запровадили електронний облік деревини, проведення раптових перевірок охорони лісу та звірку з правоохоронними органами.

Мало кому відомо, скільки гине працівників державної лісової охорони під час виконання службових обов’язків. У 2004-му зловмисники вбили майстра лісу Максимецького лісництва, протягом десятиріччя побили та завдали тілесних ушкоджень майстрам із Грамотнянського, Космацького, Поляницького, Хрипелівського, Солотвинського лісництв. У жодному з цих випадків винні не покарані.

— Санітарний стан лісів. З якими проблемами тут стикаєтеся?

— Ялинові ліси займають в області понад 240 тисяч гектарів. На десятиліття прогнози невтішні: всихання становитиме орієнтовно 60 тисяч гектарів. Проблема масового всихання смерек характерна не лише для України, вона стала стихійним лихом і для інших країн Європи.

Причина погіршення санітарного стану ялинників — кореневі гнилі, а через це — послаблення захисних функцій лісу, масове поширення хвороб та шкідників, зниження продуктивності деревостанів. Переважна більшість таких ялинників росте в ялицевих та букових типах лісу, що робить їх потенційно вразливими до дії кліматичних чинників.

Важливим є своєчасне виявлення вогнищ усихання. Для цього лісопатологи проводять фітопатологічний моніторинг. Закладено 42 пробні площі — для постійного моніторингу процесів усихання ялини.

Щоб уникнути масового заселення ялини короїдом-типографом, потрібно забрати дерево з лісу при його початковому заселенні шкідником. Проте половина пошкоджених насаджень для транспорту недоступна.

Для заміни висохлих насаджень необхідно побудувати майже 700 кілометрів лісових доріг. Відсутність капіталовкладень і неприйняття змін до нормативних документів призведе до втрати технічних якостей деревини, підвищення пожежної небезпеки, поширення вогнищ шкідників і хвороб лісу та значних збитків.


Довідково

Торік державні лісгоспи ОУЛМГ сплатили до бюджетів майже 260 млн грн податків, рентної плати та інших фінансових зобов’язань. Реалізували продукції приблизно на 900 млн грн. Підприємства отримали майже 30 млн грн чистого прибутку. Рентабельність від усієї діяльності становила 3,4%. На ведення лісового господарства спрямовано 370 млн грн власних коштів. Капітальні інвестиції — понад 48 млн грн.

 
77552, смт. Вигода, вул. Д.Галицького, 40
тел./ факс: 61-7-04 e-mail: vygoda-dlg@ukr.net
© Всі права захищено.
Створення та підтримка сайту: ITLUX