Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства
Державне підприємство
«Вигодське лісове господарство»
 


КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ




СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ
НОВИНИ ГАЛУЗІ

На порозі торгівельної війни: Україна і ЄС вийшли на новий етап спору про ліс-кругляк


Назад Назад

На порозі торгівельної війни: Україна і ЄС вийшли на новий етап спору про ліс-кругляк

Мораторій на експорт лісу-кругляка - одне з найболючіших питань в наших взаєминах з Євросоюзом. Це рішення, прийняте ще в 2015 році, спочатку викликало протести ЄС, а в минулому році саме через цю проблему Україна не отримала 600 млн. євро макрофінансової допомоги. Насправді мав зірватися також попередній транш (ще 600 млн.), який нам дали без скасування мораторію, тільки "під чесне слово" президента. Петро Порошенко дійсно не раз обіцяв партнерам зняти цю заборону. Цього так і не відбулося, але варто відзначити: це не було провиною президента. Проблема - в Раді, де навіть близько немає для цього голосів. Але днями Україні все ж доведеться прийняти непросте рішення. Євросоюз вже написав до Києва лист, в якому дав кілька варіантів і попередив, що "замовчати" проблему не вийде.

Наслідки конфлікту, в залежності від обраного шляху, можуть виявитися хворобливими. Або для країни, або особисто для президента і його партії (не забуваємо про майбутні вибори), або для обох. І хоча всі сторони запевнили, що не доведуть справу до торгівельної війни і до звернення ЄС до СОТ, Порошенко і Гройсману рано чи пізно доведеться приймати політичне рішення.

Експортуємо "дрова в довготі" 

Важливо відзначити, оскільки це питання вкрай міфологізований: з боку ЄС немає вимоги про вирубку лісу. Ніякі обмеження, регулювання вирубки або навіть повний її заборона не викликали б заперечень з боку ЄС - Україна має повне право це робити. Більш того, Єврокомісія сама пропонувала Києву встановити жорсткий контроль за вирубкою Карпат. Наприклад, Україна могла б адаптувати європейські директиви з охорони навколишнього середовища, які реально працюють (свіжий приклад: Суд ЄС зупинив вирубку Біловезькій пущі; в разі її відновлення Польщі загрожує штраф, 100 тис. євро в день). Але в українському мораторії мова йде про інше: ніяких обмежень на рубку лісу немає, зате є заборона експорту. А це безпосередньо порушує Угоду про асоціацію. Однак всі спроби навіть не скасувати мораторій, а замінити його іншою системою підтримки вітчизняної деревообробної промисловості (компромісною і узгодженої з ЄС) закінчувалися провалом - голосів на це не було, тому що мораторій "підняли на прапор" відразу кілька фракцій. І неважливо, що їхнє гасло (мовляв, "ЄС хоче вирубати наші Карпати") має мало спільного з реальністю. Неважливо, що мораторій так і не зупинив "облисіння" Карпат. Нічого, що навіть експорт лісу не припинився. Ліс вивозять і зараз - або під виглядом, наприклад, кріплення для шахт, або як "дрова", а то і просто в обхід митних пунктів. Це підтверджують офіційні дані.

Згідно із законом, з 1 січня 2017 року діє повна, абсолютна заборона цього експорту (мораторій на тверді породи дерева діє ще з 2015 року, в минулому році його доповнив заборона на експорт сосни). За українською статистикою, він дійсно припинився: якщо в 2016 ми продали в ЄС 840 тисяч тонн кругляка, то в 2017-му - тільки 2 тисячі тонн. І все було б добре, якби не статистика ЄС. Вона дає принципово інші дані: за нею, заборонений ліс-кругляк "матеріалізується" між двома митницями. Євростатистика говорить, що в 2017 році з України в ЄС вивезли 477 тисяч тонн кругляка. Та й рік тому, коли діяв частковий мораторій, в Євросоюз в'їхало 1315 тисяч тонн кругляка (а не 840, як за нашою статистикою).

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, де аналізують експортні потоки в рамках проекту "Діалог зі сприяння торгівлі", передбачає, що частина кругляка вивозять з України під виглядом "дров". Адже кордон ЄС перетинає на півмільйона тонн (!) менше "дров", ніж виїжджає з України. А обсяги вирубки лісу, за даними уряду, взагалі не впали, незважаючи на мораторій.

При цьому деревообробна промисловість не пожвавилася - її зростання за рік склав лише 3,9%, менше, ніж за переробної промисловості в цілому. Експорт лісу просто пішов в тінь. Але як би там не було, до парламентських виборів мораторій точно не буде переглянутий, незважаючи на всі проблеми в стосунках з ЄС. Ця тема стала токсичною, голосів на її підтримку немає навіть в коаліції. Тому Києву на переговорах з Брюсселем не залишалося нічого іншого, як "тягнути гуму". Все це в підсумку змусило ЄС змінити тактику.

ЕвроПравда вже писала, що скасування мораторію зникла з переліку вимог для отримання нової макрофінансової програми. Замість цього ЄС вирішив задіяти двосторонній механізм вирішення спорів, прописаний в Угоді про асоціацію. Але як з'ясувалося, і тут Брюссель зіткнувся з проблемами, які Київ так добре вміє створювати. 

Ультиматуми з Брюсселя 

У розпорядженні "Європейської правди" є лист єврокомісара з питань торгівлі Сесілії Мальмстрем першому віце-прем'єра Степану Кубіву.

У документі, датованому 28 лютого, комісар констатує: всі спроби домовитися з Києвом не привели до успіху, а значить, у ЄС немає іншого шляху, окрім як почати арбітражну процедуру проти Києва.

До речі, цей крок повинен стати прецедентом в історії ЄС. Відразу кілька представників Євросоюзу, аж до гендиректора, відповідального за відносини з сусідами, запевнили ЕвроПравду: жодного разу Брюсселю не доводилося починати арбітраж з партнерами, з якими у ЄС діє договір про вільну торгівлю. Завжди вдавалося домовлятися мирно ... але Україна опинилася особливою. Лист єврокомісара хоч і написано жорстко, як для дипломатичного листування, але містить кілька сценаріїв розвитку події. Україні доведеться вибрати один з них. Дуже коротко пояснимо, про яке арбітраж йде мова.

Ніхто не буде подавати в Стокгольм, як в "газовій справі", або в Лондонський суд. Арбітражна палата для вирішення спорів створюється на двосторонній основі - Україною та Євросоюзом. Її створення дуже докладно прописано в Угоді про асоціацію. Україна повинна визначити п'ять арбітрів-українців, ЄК - п'ять арбітрів-європейців, а дві сторони разом - п'ять нейтральних арбітрів. Щоб почати арбітражний розгляд тієї чи іншої заяви, з кожної групи обирається по одному представнику, і три арбітри починають процес.

Тільки ось запустити це розгляд у даний час неможливо, тому що Україна з моменту підписання Угоди про асоціацію не змогла вибрати ... навіть свою п'ятірку. Президент затвердив чотирьох з них, а кандидатура п'ятого, обрана урядом на конкурсі, вже вісім місяців (!) знаходиться на розгляді АП. Президент не затверджує її, але і не говорить уряду про її відхилення. В ЄС не сумніваються, що Київ штучно затягує процес.

Тому комісар Мальмстрем повідомила Київ про свої подальші дії, ультимативно встановивши дедлайн для кожного наступного кроку. Вона попередила пана Кубіва, що Київ повинен затвердити останнього арбітра до кінця березня, щоб до червня арбітраж запрацював.

Цей термін Україна вже зірвала. Вже друга половина квітня, а рішення так і не прийнято.

Редакція мала можливість ознайомитися з копією внутрішнього урядового листування. Відповідно до неї, "процес йде", але результатів ще немає. До 20 квітня планується провести чергове урядову нараду з цього приводу.

Для Брюсселя це не стало великою несподіванкою. Єврокомісар у своєму листі попереджала, як діятиме далі, якщо термін буде зірваний: в цьому випадку Єврокомісія пропонує Україні розпочати формування арбітражної групи на підставі неповних списків.

"Якщо Україна буде проти формування арбітражної групи на основі неповних списків, на жаль, у мене не залишиться інших варіантів, крім як розглядати використання механізму СОТ з врегулювання питання заборони на експорт необробленої деревини", - попередила Мальмстрем. А це, якщо станеться, буде означати моментальний зростання ставок в торговій суперечці Києва і Брюсселя.

 "Якщо завтра війна" 

За даними редакції, хоча Україна і зірвала крайній термін, комісар досі не прислала нам обіцяне другий лист. Це пов'язано також з тим, що Україна і ЄС не домовилися також про кандидатури третьої, "нейтральної" групи арбітрів.

Одночасно українські чиновники вмовляють європейських колег не поспішати з рішенням і запевняють, що налаштовані уникнути переходу торгової війни на рівень СОТ.

Кілька чиновників і джерел, близьких до уряду, запевнили ЄП, що вважають за краще не псувати зайвий раз відносини з ЄС. Навіть якщо Порошенко продовжить затягувати з призначенням п'ятого арбітра, уряд погодиться на формування арбітражної групи на основі неповних списків. "Наша позиція - почати арбітраж і, врешті-решт, вирішити це питання. Однак не виключено, що у інших можуть бути протилежні погляди", - неофіційно говорять в Мінекономрозвитку, натякаючи на МЗС і Банкову.

Співрозмовники ЕвроПравди і в МЗС, і на Банковій кажуть, що обов'язково постараються уникнути нового витка конфлікту. "Ми докладаємо зусиль для того, щоб найближчим часом призначити арбітрів - як п'ятого, так і незалежних", - запевнив один з чиновників, причетних до процесу прийняття рішення.

В уряді і у президента недарма бояться переходу конфлікту на рівень СОТ.

По-перше, це зробить конфлікт публічним для світового торгового співтовариства - розгляд усіх суперечок в СОТ проводиться відкрито. Імідж України як країни, що виконує зобов'язання, буде додатково підірваний.

По-друге, до скарги в СОТ гарантовано приєднаються інші країни - такі процедури організації. І коли арбітри СОТ визнають наше порушення - при невдалому сценарію, нам доведеться "компенсувати збитки" не тільки Євросоюзу, але і іншим партнерам, навіть якщо ми їм ніколи не поставляли ліс.

По-третє, цей сценарій додатково розсердить ЄС, нашого основного торгового партнера. У цих умовах Києву буде складно просити ЄС, наприклад, про нове розширення безмитних квот.

Зрештою, такий сценарій істотно знецінює Угода про асоціацію з ЄС, адже угода - це не тільки скасування мит, а й механізм вирішення спорів. Звернувшись до СОТ, Євросоюз буде змушений визнати: Україна не виконує підписаний з нею угоду. А якщо так, то який сенс обговорювати модернізацію СА і говорити про поглиблення відносин? ..

Але у політичних радників Порошенко є й інший аргумент, який може все переважити.Цей аргумент - передвиборна кампанія.

СОТ - це гра "в довгу". Розгляд скарги в цій організації цілком може затягнутися до 2020 року.

А ось вирішення спорів в двосторонньому арбітражі - дуже швидкий процес. Угода про асоціацію каже, що рішення має бути прийнято протягом 120 днів після початку роботи арбітражу. Звичайно, можна додатково потягнути час - якщо нас визнають винними, Україна буде зобов'язана ліквідувати порушення протягом "розумного періоду". Щоб пояснити, скільки саме часу нам на це потрібно, Україна може знову скликати арбітражну групу - але така група повинна приймати рішення протягом 20 днів.

"Таким чином, у разі розгляду спору в двосторонньому форматі остаточне рішення може бути прийнято вже на початку 2019 року", - вважає керівник практики міжнародної торгівлі юридичної фірми "Ільяшев і Партнери" Олена Омельченко.

Причому в експертному співтоваристві немає ніяких сумнівів, що у ЄС є всі шанси на перемогу. Особливо з огляду на те, що порушення з боку України публічно визнавав глава держави!А значить, Україна повинна скасувати мораторій - або вона зіткнеться з торговими обмеженнями з боку ЄС щодо українського експорту. Саме такий сценарій передбачений Угодою про асоціацію. Причому це може статися за кілька місяців до президентських виборів! Тобто в розпал передвиборної гонки уряд або президент повинні внести в Раду законопроект про скасування мораторію на експорт деревини, "зібравши" негативні електоральні наслідки - або ж зіткнутися з торговими санкціями ЄС.

Незважаючи на це, не можна виключити, що у президента дійсно тягнуть час і намагаються "виграти" додаткові пару місяців. Хоча ризик від такої гри для країни - дуже високий. Адже в будь-який момент терпіння Брюсселя може лопнути - і замість чергового листа до Києва звідти піде скарга до СОТ, як і пообіцяла нам єврокомісар.

 Чи можливо не програти?

  Незважаючи на те, що ситуація дійсно складна (і затягування її тільки ускладнює), в уряді припускають, що цю проблему можна вирішити, "замінивши" мораторій іншим механізмом захисту деревообробної галузі. "Якщо мораторій буде замінено менш грубим порушенням, а ще - з чіткими перспективами скасування, ЄС не повинен виступати проти", - говорить співрозмовник ЕвроПравди.

Але реальність цього шляху - під величезним питанням. За останні роки уряд готував такі ініціативи кілька разів - але навіть не вносив їх в парламент, побоюючись політичних ризиків. А в передвиборний період цього тим більше не станеться.

Нарешті, ще один варіант. Він найбільш безпечний для країни - але досить непростий в реалізації: все-таки завершити формування арбітражу, почати процедуру, навіть усвідомлюючи свій швидкий програш. А далі домовитися з ЄС про механізм компенсації торгових втрат. Резерви для цього є: наприклад, можна знизити імпортні мита на європейські автомобілі або на іншу товарну групу. Уряду і президенту справді не позаздриш - всі варіанти несуть в собі істотні ризики. У найближчі місяці або навіть тижні ми дізнаємося, який шлях вибрала Україну.

Втім, вибору між двома поганими сценаріями могло і не бути. Якби з самого початку в уряді не побоялися обговорювати заміну мораторію і не уникали дискусій з популістами. І, нарешті, якщо б ще в 2015 році Порошенко подумав про наслідки і ветував закон про мораторій. Тепер виправлення помилок обійдеться набагато дорожче. Або для президента і для уряду, або – для всієї країни.

 Автори: Сергій Сидоренко, Юрій Панченко,

редактори "Європейської правди"

 
77552, смт. Вигода, вул. Д.Галицького, 40
тел./ факс: 61-7-04 e-mail: vygoda-dlg@ukr.net
© Всі права захищено.
Створення та підтримка сайту: ITLUX