Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства
Державне підприємство
«Вигодське лісове господарство»
 


КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ




СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ
НОВИНИ ГАЛУЗІ

Пріоритет — чисте довкілля


Назад Назад

- Остапе Михайловичу, попри запровадження свого часу мораторію на експорт кругляка наших краян і далі чи не найдужче хвилює та проблема, про яку ви вже згадували вище, — вирубування дерев у лісових масивах не лише гірської місцевості, а й на рівнинних територіях, де теж кипить та робота. Бо з одного боку, зростає кількість викидів в атмосферу, а з другого — винищують природні фільтри, що поглинали б той вуглекислий газ...

— Коли Верховна Рада заборонила експорт деревини, то яким був головний мотив ухвалення цього рішення? Стимулювання розвитку деревообробної промисловості і створення завдяки цьому додаткових робочих місць. Мотиву на впорядкування практики вирубування деревостанів у Карпатах тоді не існувало. Минуло два роки від упровадження того закону. Чи відродилась українська деревообробка в широких масштабах, як прогнозували, чи зросла кількість робочих місць у цій галузі? Загалом ні. Лише будують профільний завод у Коломиї та ще на Київщині маємо приклад великої інвестиції українського бізнесу в деревообробку. Не зросло в Україні й виробництво меблів. 

Максимум, що відбулося: кругляк пиляють на дошки чи на колоди, які видають за дрова, або й далі експортують його контрабандою. Чи поменшало випадків вирубування лісу в результаті ухвалення цього закону? Статистика показує, що кількість, сказати б, офіційних обсягів заготівлі деревини трішки скоротилася. Але в цих даних немає нічого про неофіційні чи незаконні факти нищення деревостанів, які, безумовно, мають місце. Тому на згадуваній нараді під головуванням Президента в Івано-Франківську йшлося про істотне підвищення відповідальності, причому не адміністративної, а кримінальної, за незаконне вирубування дерев та браконьєрство. Президент дав чіткі команди правоохоронним органам, аби вони відзвітували про хід перевірок стосовно дотримання природоохоронного законодавства та кількість кримінальних справ, відкритих за фактами його порушення.

Та коли говорити про заходи з припинення такого негативного явища, як незаконна вирубка дерев, то передусім маємо розуміти, що ліси в Карпатах вирубують не марсіани чи москалі. Цією брудною справою займаються переважно місцеві жителі за мовчазної згоди-участю правоохоронців, влади, громадських активістів, а також митників, прикордонників тощо. і ми зараз знову повертаємося до теми низької культури екологічної свідомості українців. Хоча і розуміємо, що у цій проблемі є й екологічна складова — нерідко горяни вдаються до самовільного вирубування деревостанів через матеріальну скруту, щоб прогодувати свою родину. 

Тому коли говоримо про захист лісів, і насамперед, Карпат, які для України не просто гори, а душа та генетичний код нації, то варто говорити не лише про заборону незаконного вирубування дерев. На цих територіях можна заробляти, займаючись не тільки лісовим промислом. Маємо сприяти утвердженню інших способів заробітку на цих теренах — розвиткові традиційних ремесел, зеленого туризму тощо. Наведу один із красномовних прикладів. Торік до озера Синевир на Закарпатті побудували сучасний автошлях і відразу вп’ятеро зросла кількість туристів, які відвідали національний парк. Тепер у навколишніх селах місцеві жителі мають можливість підзаробити копійку. Хтось здає вільні помешкання в оренду, а хтось продає туристам молоко, сир, яйця, інші продукти або підвозить їх, куди треба, кіньми чи грає для них на трембіті. Словом, люди мають дохід. Може, він і не такий високий, як від продажу деревини, але він є. 

 - Ви згадували про реформу лісового господарства, про яку йшлося під час зустрічі Президента з лісівниками всього західного регіону держави. Які наразі її складові? 

— Наприклад, за статистикою різних контрольних відомств, кількість перевірок стосовно дотримання екологічного законодавства, проведених екологічною інспекцією, і штрафів, накладених нею, на два-три порядки вища від таких самих показників, про які звітує служба лісової охорони. Це передусім свідчить про те, що маємо реформувати систему охорони лісу, бо лісники, котрі самі рубають ліс, дають на це дозволи іншим, не можуть контролювати самі себе. Тож потрібно розділити ці функції. Важливо, що ми не замовчуємо це, а обговорюємо й накреслюємо способи розв’язання цих проблем. Минулого року я відвідав  НПП «Гуцульщина», і мене вразили масштаби вирубок лісу. За цей час нам вдалося затвердили нові Санітарні правила лісу, зокрема заборонили практику суцільного їх вирубування... Та зізнаюся, що в цій справі важко воювати з вельми простої причини: Державне лісове агентство не підпорядковане Мінприроди.

 - А кому ж воно підпорядковане?!

— Бачите, і ви дивуєтеся з такого нонсенсу. Агентство підпорядковане Міністерству аграрної політики (МАП). Мінприроди втратило контроль над Держлісагенством ще за часів Януковича. Тоді було заведено кожному наближеному до владного Олімпу чи родичам десь щось виділяти із всенародної власності — як не лан, то гай чи діброву. Тож у тому дерибані й відбулося переведення лісової агенції під юрисдикцію Мінагрополітики. Наразі повернути її під наше крило нам ще не вдається. Та ми добре комунікуємо з виконувачем обов’язків його керівника — вибудовуємо спільну стратегію наших дій, формуємо тактичні плани тощо. Але для швидкого й кардинального вирішення питань потрібна відповідна політична воля. Бо з одного боку, МАП дивиться на ліс, як на дохідний ресурс, а з другого — в. о. керівника Держлісагенції — особа, сказати б, напівпризначена, отже, мотивована лише наполовину, тож не квапиться вдаватися до різких і гострих кроків.

Тут треба ламати величезну систему інтересів — гігантську піраміду з тіньовим сектором інтересів. Тому в цій справі, як і в багатьох інших нагальних потребах з оновлення українського суспільства, вкрай важлива політична воля до кардинальних змін і позитивних перетворень. Причому не будь-яка, а дуже сильна та непохитна. і таку волю я бачу нині у Президента України Петра Порошенка. Думаю, що вона трансформується у відповідну політичну волю виконавців його завдань.

За матеріалами газети "Галичина" від 12 жовтня 2017 року

 
77552, смт. Вигода, вул. Д.Галицького, 40
тел./ факс: 61-7-04 e-mail: vygoda-dlg@ukr.net
© Всі права захищено.
Створення та підтримка сайту: ITLUX