Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства
Державне підприємство
«Вигодське лісове господарство»
 


КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ




СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ
НОВИНИ ГАЛУЗІ

Олександр КВАТИРКО: «У 2019 році головне завдання — ​вистояти»


Назад Назад

Незабаром українців очікує відразу дві кампанії — ​вибори Президента та парламенту. А політики часто спекулюють на темі лісового господарства, аби отримати дивіденди в очах потенційних виборців. Очевидно, цьогоріч подібних «експертів» галузі буде ще більше

У таких умовах працювати дуже непросто. Лісівники, які звикли доводити свою «профпридатність» копіткою роботою, мусять уміти давати відсіч словом, адже стають заручниками політики, популістських законопроектів та передвиборчих обіцянок.

Ще одна проблема — ​бажання зацікавлених людей видати за головних ворогів лісу… самих лісівників! Відповідь на запитання, хто більше шкодить лісам — ​короїди чи популісти, дасть лише час, якого, на жаль, нема, адже під загрозою може опинитися одна з небагатьох «живих» галузей економіки. Зважаючи на такі реалії, лісам та трудовим колективам, які їх оберігають, потрібно вижити.

Про те, як живе, чи все ж виживає у досить складний час лісова галузь, розмовляємо з Олександром Кватир­ком (на фото) — ​очільником Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

«Середня зарплата наших працівників – 10 тисяч гривень»
— Пане Олександре, відомо, що у 2019-й українські лісівники увійшли з низкою законодавчих обмежень, значна частина яких цілеспрямовано перетворює галузь у збиткову. Як виживали у році минулому?
— Виживали через збільшення обсягу і глибини власної переробки, розвиток побічного користування, вкладання коштів у модернізацію, щоб мати плацдарм на майбутнє. Загалом на сьогодні всі підприємства галузі вчаться заробляти гроші, шукати замовників в Україні. Це означає — ​виходити за межі кабінетів, їздити в пошуках клієнтів. Кожен директор лісгоспу, відповідаючи за сотні працівників, знає, що він повинен знайти збут у себе, передусім у країні. Ми готувалися до цього не лише у 2018-му році, ставили нове обладнання, модернізувалися. Будемо зберігати робочі місця та належні умови праці для людей, займемось екологією і енергозбереженням. Отож в області скрізь кипить робота: ремонтуємо, модернізуємо, утеплюємо і маємо результати.
— На Волині досить непогана «лісова економіка», про яку говорилося, зокрема, і на підсумковій нараді за 2018-й, що декілька тижнів тому відбулася в управлінні. Для тих, хто не ознайомлений з основними економічними показниками волинських лісівників, розкажіть про них.
— За ці роки у непростих умовах змогли не лише повною мірою забезпечувати та виконувати всі основні лісогосподарські завдання, покладені на нас державою, ми стали розвиватися. Навіть більше: лісогосподарські підприємства (я вважаю цілком заслужено) отримали і з року в рік підтверджують статус економічно ефективних, бюджетоутворюючих, соціально відповідальних. Якщо говорити мовою цифр, то зазначу, що маємо загалом 24 мільйони 927 тисяч гривень чистого прибутку.

— Держава не фінансує лісову галузь. У важких умовах, в які її загнали, лісові господарства функціонують, а інколи, на жаль, і виживають за рахунок реалізації продукції. Які реальні прибутки лісгоспів?
— Наші лісгоспи отримали 1 мільярд 252 мільйони 479 тисяч гривень чистого доходу, це на понад 285 мільйонів більше, ніж протягом аналогічного періоду 2018-го. Традиційним джерелом надходження коштів є дохід від реалізації лісопродукції. За поточний рік він становить понад 720 мільйонів гривень. Високий і дохід від реалізації продукції переробки — ​492 мільйони 569 тисяч гривень.

— Як щодо ситуації із зарплатами? Для прикордонної Волині це теж дуже важливе питання, адже багато працівників може фактично без перешкод податися до Польщі та інших країн Європи.
— Звісно, аби втримати їх, про заробітні плати мусимо думати. Протягом цього року нам вдалося її підвищити на 25%. Так, середня зарплата лісівників за 2018-й рік становить 10 тисяч гривень.

— Олександре Михайловичу, лісгоспи завжди були бюджетоутворюючими підприємствами, які суттєво підтримують нашу економіку. Яка ситуація з податками?
— Загальна сума річних податків — ​325 мільйонів 900 тисяч гривень. Зокрема, 132,2 мільйона гривень надійшло до Державного бюджету, 112,5 мільйона — ​це податки та платежі до місцевих бюджетів. Тобто понад 112 мільйонів отримали бюджети населених пунктів Волині.

«На темі лісу можна зробити дешевий піар, чим багато хто і зловживає»
— Минулого року відкрили кілька цехів переробки. У зв’язку з новими правилами гри вони будуть прибутковими?
— Саме завдяки їй Волинь і рятується. Лише переробка гарантує економічну стабільність підприємств. Якби не вона, то не думаю, що можна було б втриматися на плаву. Ми переробляємо 35% деревини. За сьогоднішніх умов у нас немає іншої можливості реалізувати ресурс, який беремо із санітарних рубок. Усі нові лінії запущені і працюють. Економічний ефект від цього є. Замість того, щоб переводити деревину у дрова паливні, віддавати на заводи у переробку щепи, виготовляємо дошку.

— Податкам, які платять лісгоспи, рада кожна волинська громада. Попри це, у минулому році неодноразово були інциденти — ​і перекриття доріг, і зупинення транспорту, який перевозив деревину. Траплялись і прямі звинувачення лісівників у тому, що вони залишають громаду без лісу. Чим пояснити такі суперечності у ставленні до лісівників?
Загальна сума річних податків — ​325 мільйонів 900 тисяч гривень. Зокрема, 132,2 мільйона гривень надійшло до Державного бюджету, 112,5 мільйона — ​це податки та платежі до місцевих бюджетів. Тобто понад 112 мільйонів отримали бюджети населених пунктів Волині.

— Для багатьох людей ліс — ​політика. На цій темі можна зробити дешевий піар, маніпулювати суспільною думкою, а можна, як виявилося, качати права, якщо окремі представники громади займаються численними лісопорушеннями, як це було в Карпилівці Ківерцівського району.

Понад 1100 працівників наших підприємств мають статус державної лісової охорони. Їхня робота мало пов’язана із завданням «усім подобатись». Ми не претендуємо на симпатії тих громад, у яких здійснюється велика кількість лісопорушень. Такі громади є у Ківерцівському, Камінь-Каширському районах, у Цуманській ОТГ. Скажу так: якщо директор лісгоспу на своєму місці, він знає, де має бути діалог і взаєморозуміння з людьми, а де повинна працювати поліція. Є прямий зв’язок між кількістю лісопорушень і кількістю незадоволених роботою лісівників громад. Ми зрозуміли: щоб уникнути спекуляцій, потрібно більше громадянам розказувати про свою роботу. Де вони не знають, чим займаються лісівники, там виникає чимало домислів.

— Відомо, що останнім часом лісівники Волині досягли багато, щоб у районах знали і про роботу підприємств, і про те, як дохід лісгоспу впливає на доходи громад. Чи відчуваєте потепління стосунків із громадами?
— Тут можна продовжити попереднє запитання. Це не потепління, а більше контактів, спільних завдань і розуміння того, що ми робимо одну справу. Всі наші працівники — ​волиняни. Вони тут живуть і роблять це не комусь чужому, а землякам, своїм населеним пунктам. Працівників заохочуємо до соціальних проектів, ініціатив. Перше, що звучить на нарадах трудових колективів: «Вам тут жити, ходити по цих дорогах, дивитися на ці узбіччя».

«Живеш у громаді — ​працюй так, щоб перед нею було про що відзвітуватИ»
— Олександре Михайловичу, знаю, ви неодноразово заявляли, що політика лісівників — ​це ліс. А сьогодні в органах місцевого самоврядування волинські лісівники мають уже 23 депутатів. Ви змінили ставлення до політики?
— Абсолютно ні. Ми державне підприємство, яке передусім повинне якісно виконувати свою роботу.

— У чому ж річ?
— Пояснити ситуацію можна в основному тим, що за останні два роки наші лісгоспи однозначно почали більше працювати із органами місцевого самоврядування, починаючи зі спільних звітів із громадами, озвучення проблемних питань, формування спільних планів і завершуючи потужними соціальними проектами. Така довіра на виборах — ​реальна оцінка нашої роботи.

Наші працівники — ​освічені люди, вони не бояться підходити до людей і говорити про проблеми. Загалом це хороший сигнал того, що ми рухаємось у правильному напрямку. Живеш у громаді — ​працюй так, щоб перед нею було про що відзвітувати.

— Чи задоволені ви кількістю лісівників, які стали депутатами ОТГ?
— Скажу інакше: хочеться бути задоволеним якістю їхньої роботи. Побачимо через півроку, рік, скільки наші депутати ініціюють місцевих хороших справ, як вони будуть реагувати на потреби громади.

— Згадаємо і про соціальні питання. Що у цьому аспекті зроблено і що планують лісівники?
— Щодо соціальних питань, то ми добре попрацювали у 2018 році. Це і будівництво лісових доріг, які узгоджені з об’єднаними громадами, районними радами, виконавчою владою. Вони стали сполученням сіл через ліс, а також працюють для лісового господарства. Інше питання: будівництво соціального житла. Шість будинків відремонтовано — ​і там уже живуть або незабаром житимуть наші працівники. Продовжуємо наші проекти з озеленення, будівництва зупинок. Скільки лісівники роблять для громад, не побачити зараз важко. А відтак, і розуміння є. Вже другий рік поспіль ми звітуємося про те, що зробили для громад. Я — ​на обласному, директори — ​на рівні районів, а лісничі — ​перед об’єднаними громадами. Є питання до органів місцевого самоврядування. Для прикладу, ті ж сміттєві полігони. Вони не працюють. Люди ідуть найлегшим шляхом — ​у ліс… От зробили лісівники у Гаразджі екологічну стежку і поставили там смітники. Громадяни домашнє сміття і просто у ті смітники вивозять. Так не має бути. Це питання до органів місцевого самоврядування: як організовано збір сміття? Якби це вирішувалось на належному рівні, то такого не було б. Зійде сніг — ​і лісівники стануть на роздоріжжі: кинути всі сили на лісокультурну кампанію чи іти прибирати ліси. Соціальні питання — ​це взаємна відповідальність. Лісівники працюють для громади, і вона свої зобов’язання теж не ігнорує.

— І наостанок — ​коротко про плани на майбутнє. Які завдання на 2019-й?
— Ми увійшли в цей рік із новими стандартами якості деревини. Зі штучно створеною забороною експорту дров. Ось це реальна картина стартових позицій галузі у 2019-му. Увійшли з масовим всиханням лісу. Наразі ж, як не прикро, цього ніхто не помічає. Чи то робить вигляд, що все гаразд. Реальна ситуація — ​кричуща. А розібратися у справжньому стані речей і боротися треба усією державою.

У 2019 році головне завдання — ​вистояти. Вистояти галузі, країні. Небезпечно для держави, яка бореться за свою цілісність, обвалювати працюючі підприємства і допускати розвал галузі, яка є частиною енергетичної незалежності. Галузі, яка тримає від виїзду на закордонні заробітки тисячі чоловіків, які за необхідності стануть на захист України. Це недопустимо в країні, де ще живі представники покоління, яке вистояло і відбудовувало завдяки лісам повоєнну економіку.

Оксана ЧУРИЛО

 
77552, смт. Вигода, вул. Д.Галицького, 40
тел./ факс: 61-7-04 e-mail: vygoda-dlg@ukr.net
© Всі права захищено.
Створення та підтримка сайту: ITLUX